Проєкт з хімії на тему "Дослідження рН                 середовища мінеральних вод України"  

  

                                                              

                                     

 

                         

                  

                                     

Презентація вчителя

 

 

   Тези

науково-дослідницької роботи на тему

«Рідкісні та зникаючі первоцвіти Світловодського району.

                             Проблеми їх охорони.»

 

Автори: Іоненко Діана,                     учениця 9 класу 

               загальноосвітньої школи  І-ІІІ ст. № 1

 

               Голіков Нікіта,                    учень 9 класу         

               загальноосвітньої школи  І-ІІІ ст. № 1

 

Наукові керівники: Гончарова Р.О., учитель біології              

                 загальноосвітньої школи  І-ІІІ ст. № 1

                 Запорожець Олександр Сергійович

                 лісничий Крилівського лісництва

                 ДП «Світловодське лісове господарство»

      Рослинність є важливим компонентом біосфери, без якого останнє існувати не може. Саме рослини є першоджерелом життя на Землі. Рослинний світ дуже чутливо реагує на зміни екологічних факторів і є чітким показником обсягу антропогенного впливу на природу. В Україні зростає біля 5 тис. видів рослин природної флори. Однак останнім часом природнє середовище життя рослин через перевантаження відпочиваючими, з їх дикунським ставленням до природи, винищенням рідкісних (як декоративних так і лікарських рослин) вирубування дерев, спричинені  людьми пожежі, дуже змінюється, а разом змінюється і флора. Охорона рослинного світу забезпечується державою. Однак рослини, а серед  них особливо вразливими є рослини-первоцвіти, продовжують страждати від діяльності людей.

      Мета нашого дослідження – вивчити різноманітність рослин-первоцвітів Світловодщини на природноохоронних  територіях, а також на території Крилівського лісництва ареал їхнього поширення, чисельність, динаміку відновлення не обраних ділянках,  доповнити список первоцвітів, які потребують охорони і застосування природноохоронних  заходів на цих територіях.

       Серед завдань було вивчити поширення рослин – первоцвітів  їх різноманітність і чисельність на визначених територіях, скласти описи рослин-об’єктів дослідження, та виготовити пам’ятку «Збережемо первоцвіти» з метою пропаганди збереження рослин.

      Проведені дослідження дозволили вивчити біологічні особливості рослин-первоцвітів Світловодського регіону, виявити динаміку відновлення таких рослин у Крилівському лісництві.

        Пропонується внести вивчені рослини – первоцвіти  до переліку рослин, які потребують регіонального захисту та проводити цілеспрямовану інформаційну роботу серед населення про збереження і захист рослин - первоцвітів.   

Відділення: природничо-математичне

Секція: екологія

 

Рідкісні та зникаючі первоцвіти Світловодщини.

Проблеми їх охорони

 

 

 

Роботу виконали:

Іоненко Діана , учениця 9 класу 

               загальноосвітньої школи  І-ІІІ ст. № 1

               Голіков Нікіта , учень 9 класу         

               загальноосвітньої школи  І-ІІІ ст. № 1

 

 

 

Наукові  керівники:

Гончарова Раїса Олексіївна

учитель біології та хімії

загальноосвітньої школи  І-ІІІ ст. № 1

Запорожець Олександр Сергійович

лісничий Крилівського лісництва

ДП «Світловодське лісове господарство»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

Вступ                                                                                                                        1

 

Розділ

                                                                                                                                   3  Рослинний світ і його охорона 

 

Розділ ІІ                                                                                                                     

Рослини-первоцвіти природоохоронних територій Світловодського району   5

 

Розділ ІІІ                                           

     Рослини-первоцвіти Крилівського лісництва

3.1. Морфологічні описи рослин                                                                           11

3.2.Динаміка розмноження і поширення рослин-первоцвітів Крилівського лісництва                                                                                                                  23

3.3.Пам’ятка «Збережемо первоцвіти»                                                                 24                                                       

 

Висновки                                                                                                                  25

Використана література                                                                                          27                                                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

                                                Вступ

      Актуальність і доцільність досліджень

      У флорі України налічується близько 5000 видів. Серед них багато цінних для науки і господарства рослин: лікарських, технічних, кормових тощо. Кожна рослина - це невичерпне джерело пізнання, вона має свою історію і може багато розповісти допитливому досліднику. Тому збереження рослин має велике значення. Непередбачені наслідки розвитку техніки, посилення його впливу на природне середовище, інтенсивне використання природних ресурсів нерідко порушують екологічну рівновагу в природі і зв’язки,  які історично склалися між окремими компонентами рослинного світу, що приводить до загибелі окремих видів, а також цілих рослинних угруповань.

      «  Людині передують ліси-її супроводжують пустелі»- це гірке визначення належить відомому натуралісту й мандрівникові О.Гумбольту. І тут немає перебільшення. Серед наземних екосистем ліс визначається найбільшою продуктивністю. Однак «любителі лісових принад» (якими є лікарські рослини, деревина для промислових потреб, ранньоквітучі рослини) спустошують ліс. Тому однією з важливих проблем лісового господарства  є збереження рослин-первоцвітів. Ці рослини починають свою вегетацію до того, як  розпускаються дерева і кущі лісу, приваблюють людей своєї красою і чарівністю.

 

Об’єкт дослідження

Рослини-первоцвіти природоохоронних територій Світловодщини та Крилівського лісництва

Предмет дослідження

Вивчення поширення первоцвітів, його характер та кількість

Мета

Вивчити різноманітність рослин-первоцвітів вказаних територій, ареал їх поширення, чисельність, динаміку відновлення на обраних ділянках, доповнити перелік росли-первоцвітів (крім офіційно занесених до переліку тих, які охороняються державою на визначених природоохоронних територіях Світловодщини), які потребують охорони і застосування природоохоронних заходів на даних територіях.

Завдання

1. Вивчити ареали поширення рослин-первоцвітів природоохоронних територій Світловодського району, різноманітність і чисельність цих рослин.

2. Дослідити характер поширення рослин-первоцвітів Крилівського лісництва

3. Скласти морфологічні списки рослин-об’єктів дослідження.

 

 

2

4. Виготовити пам’ятку «Збережемо первоцвіти» для школярів та населення міста з метою пропаганди  збереження рослин на територіях найбільш доступних для відвідування та найбільшим рекреаційним навантаженням .

Використані методи досліджень

Пошуково-описовий, спостереження і моніторинг

Характеристика роботи. Теоретично вивчене поширення рослин-первоцвітів, їх різноманітність на природоохоронних територіях Світловодського району, складені їх морфологічні описи.

Практична .

     Досліджені ареали поширення рослин-первоцвітів Крилівського лісництва, динаміка їх розмноження протягом трьох років (2017 ,2018, 2019 р.), Складені морфологічні описи їх, рекомендації щодо використання результатів досліджень.

      Внести вивчені рослини-первоцвіти,  досліджувані в роботі,  до переліку рослин,  які потребують регіонального захисту із забороною їх збирання та проводити цілеспрямовану інформаційну роботу серед населення м. Світловодська про збереження і захист рослин-первоцвітів, розвивати систему інформування про об’єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Розділ І

«Рослинний світ і його охорона»

        Роль наземної рослинності важко переоцінити. Основна частина наземних рослин, за виключенням хижих, є продуцентами і процес фотосинтезу, який в них реалізується є основою життя на землі, адже енергія Сонця перетворюється в хімічну енергію органічних сполук рослин (див. розділ І). Рослини відіграють важливу роль в кругообігу всіх речовин  в біосфері:  кисню і сполук Оксигену, азоту і сполук Нітрогену, сполук Карбону,  Сульфуру,  Фосфору тощо. Рослини відіграють важливу роль в передачі мінеральних солей грунтів тваринами, а після їх загибелі мінеральних речовин знову  повертаються в грунти. Крім того, рослинність надаєзначного впливу на клімат, водойми, тваринний світ тощо.                                    

      Наземні рослини є основним компонентом біогеоценозів і саме вони надають йому загального вигляду. Рослини приймають участь в утворенні корисних копалин і грунтів, захищають грунти від ерозії тощо. Для людини рослини створюють необхідне середовище існування, є об’єктами естетичного задоволення, важливим джерелом їжі, сировиною для промисловості тощо.

      Людина своєю діяльністю може надавати як позитивного, так і негативного впливу на рослинність.

      Поряд з позитивним впливом, людина може надавати пряме знищення рослин в процесі їх використання, створення водосховищ, відкритого добування корисних копалин тощо. Крім того, внаслідок господарської діяльності людини змінюються умови життя та розмноження рослин, що є причиною їх загибелі. Це унеможливлює самовідтворення вибагливих представників флори і окремі види рослин стають рідкісними, навіть зникають. Отже, людина може надавати як прямого, так і опосередкованого впливу на рослинність. Внаслідок цього скорочується фітомаса та рослинний покрив Землі, особливо лісів.

    Охорона рослинності в Україні здійснюється у відповідності з Законом України «Про рослинний світ», Законом України «Про Червону книгу України» (для рідкісних та зникаючих видів) та Лісовим кодексом України.

    Охорона рослинного світу передбачає реалізацію комплексу заходів ,спрямованих на збереження просторової ,популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об’єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезнаходження, збереження від знищення, захист від шкідників та хвороб тощо.

     Це забезпечується :

-встановленням правил і норм охорони здоров’я, використання та відтворення об’єктів рослинного світу;

-забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності;

-проведенням екологічної експертизи ті інших заходів з метою запобігання загибелі об’єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності;

 

4

-захистом земель, зайнятих об’єктами рослинного світу, від ерозії, селей, підтоплення, затоплення, заболочення,  засолення,  висушення,  ущільнення,  засмічення,  забруднення промисловими та побутовими відходами і стоками від іншого несприятливого впливу;

-створенням та оголошенням територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

-організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об’єктів рослинного світу;

-розвитком системи інформування про об’єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них;

-створенням системи державного обліку (кадастру рослин) та здійснення державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу;

-занесення рідкісних і таких, що  перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України, та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угрупувань- до Зеленої книги України;

-встановлення юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів .Реалізація цих заходів дозволить зберегти видове різноманіття рослинного світу ,фітомасу рослинних угруповань та забезпечити рівновагу в екосистемах (4.с 173-176)

 

                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                 5

                                                        Розділ ІІ

Рослини-первоцвіти природоохоронних територій Світловодського району

        Природно-заповітний фонд Світловодського району складають: регіональний ландшафтний парк «Світловодський», ботанічний заказник «Цюпина балка», ландшафтні заказники «Кінські острови»,  «Острів Лисячий»,  заповідні урочища  «Барвінкова і тюльпанові гори»,  комплектна пам’ятка природи  «Острів Обеліск»,  «Придніпровські кургани». На цих територіях зростають первоцвіти, занесені до Червоної книги України: сон чорніючий, шафран сітчастий, тюльпан дібровний. До списку регіональних рідкісних видів рослин-первоцвітів, які зростають  на цих територіях належать горицвіт весняний, гадюча цибулька занедбана, конвалія звичайна, тюльпан дібровний , шафран сітчастий. Популяцій цих рослин в межах вказаних заповідних територій залишаються стабільними, чисельність незмінною. Крім того, ці території віддалені від міста і позбавлені великої кількості людей-відвідувачів.

(фото і біологічні описи вказаних рослин арк.  6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         

                                                         

 

 

 

6

Кінські острови — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у Світловодському районі Кіровоградської області, на північний захід від села Велика Андрусівка. Площа 114 га. Статус присвоєно згідно з рішенням Кіровоградської обласної ради 1995 року. Відповідальна установа — Великоандрусівська сільська рада.Заказник розташований в акваторії Кременчуцького водосховища на відстані 4-7 км від південного узбережжя. Має значну наукову та природоохоронну цінність як місце зростання рідкісних для області псамофітних рослинних угруповань.Групу Кінських островів складають декілька островів, один з яких є значно більшим за площею від інших — це так званий Великий Кінський. У геоморфологічному відношенні острови являють собою останці борової тераси Дніпра — найвищі її ділянки, які підіймаються над затопленою заплавою.Рельєф островів, особливо Великого Кінського, хвилястий, з невисокими плескатими підвищеннями та округлими або овальними зниженнями. Відповідно до цього, на островах сформувався гідрофільно-псамофітний комплекс.х

Серед рослин, що виявлені на піщаних підвищеннях, є чимало рідкісних та малопоширених. Тут є великі популяції сон-трави чорніючої — виду, занесеного до Червоної книги України.

 

 

 

 

7 

     Острів Лисячий — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Світловодського району Кіровоградської області, в акваторії Кременчуцького водосховища, на відстані 7 км від південного узбережжя.Площа 100 га. Створений рішенням Кіровоградської обласної ради № 81 від 06.09.2002 року. Відповідальна установа — Великоандрусівська сільська рада.У геоморфологічному відношенні острів являє собою останці борової тераси Дніпра — найвищих її ділянок, які підіймаються над затопленою заплавою. На острові збереглась рослинність так званих піщаних степів із своєрідним флористичним ядром. Місце зростання рідкісних рослин та їхніх угруповань — ковили дніпровської, занесеної до Червоної книги України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

      Острів Обеліск — комплексна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована у Світловодському районі Кіровоградської області, на північний захід від села Нагірне, в акваторії Кременчуцького водосховища.Площа природоохоронної території 36 гектарів. Створена на однойменному острові у 1995 році. Перебуває у підпорядкуванні Подорожненської сільської ради Світловодського району. Згідно з Додатком до рішення Кіровоградської обласної ради від 18 лютого 2011 року є природно-заповідною територією, що входить до складу Світловодського регіонального ландшафтного парку, створеного у 2011 році.

На острові Обеліск представлений гідрофільно-псамофітний комплекс рослинності. Назва острова походить від пам'ятного знаку, що встановлений на його території на честь осіб, які зробили переправу через Дніпро під час Німецько-радянської війни. Рельєф острова містить підвищенні горби та зниження. Ухил схилів становить 20-25 градусів

Поверхня покрита кущами верби гостролистої. На горбах зростають: жито лісове, полин дніпровський, костриця Беккера, келерія сиза, осока колхідська, цмин пісковий та щавель горобиний. На певних територіях острова поширений кущово-декоративний чагарник аморфа кущова, який має американське походження. На території України в заплавах річок трапляються дикі види цієї рослини. Піщані горби не мають густого покриву, він становить 50-55 %. Ділянки, які розташовані нижче, є місцем зростання очерету, ряски малої, смовді болотної, пасльону солодко-гіркого. На пониженнях острова зростають ценози суничника наземного. На центральних ділянках зосереджена осока гостра, осока омська, частуха подорожника та очерет. На острові зростають види, які більше ніде не представлені на території Кіровоградської області. Це гвоздики: розчепірені, проскозуба, а також волошка дніпровська, воловик Гмеліна, юринея харківська. На піщаних підвищеннях острова зростають сосни, вік яких становить 30-40 років. Комплекс острів Обеліск є типовим для територій, що відносяться до Кременчуцького водосховища у межах Кіровоградської області

 

 

 

 

 

9

   

       Барвінкова і Тюльпанова гори — заповідне урочище в Україні. Об'єкт розташований на території Світловодського району Кіровоградської області, біля західної околиці села Подорожнє.Площа 5,2 га. Статус присвоєно згідно з рішенням Кіровоградського облвиконкому № 325 від 21.09.1987 року. Перебуває у віданні ДП «Світловодський лісгосп» (Золотарівське лісництво, кв. 34, вид. 10).Статус присвоєно для збереження частини лісового масиву, в якому переважають насадження ясена, клена. У трав'яному покриві поширені лікарська і декоративна рослина — барвінок малий, а також тюльпан дібровний, вид, занесений до Червоної книги України.

    

 

 

                                                                                                                                     10  

     Цюпина балка — ботанічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Світловодського району Кіровоградської області, на південь від села Велика Андрусівка. Площа 36 га. Створений згідно з Указом Президента України від 10 березня 1994 року, № 79/94. Перебуває у віданні Велико-Андрусівської сільської ради.Створений з метою охорони багатьох рідкісних та лікарських видів рослин, серед яких: наперстянка великоквіткова, бородач звичайний, калерія гребінчаста, юринея верболистна, вовчок пурпуровий, шипшина найболючіша, залізняк бульболистий і залізняк колючий, шавлія поникла, суничник наземний. Є рідкісні види глоду, жостеру та інших. Значні популяції утворює астрагал шерстистоквітковий, занесений до Червоної книги України.

 

 

 

 

 

 11

                                                          Розділ ІІІ

Рослини – первоцвіти  Крилівського лісництва

      Крилівське лісництво займає площу 2743, 9 га. Ліси відносяться до території міста Світловодська 9,7 га, Власівська селищна рада 218,0 га, Павлівська сільська рада 2516 га. Відповідно до поділу лісів на категорії-це ліси природоохоронного призначення. Переважають на території соснові насадження. Згідно лісорослинному районуванню територія лісгоспу відноситься до південної частини правобережного лісгоспу, розташована на межіпереходу до степової зони.

      Переважаючими темпами грунтів є темно-сірі опідзолені чорноземи, сірі лісові суглинки, дерново-слабоопідзолені супіщані з прошарками суглинків. Клімат характеризується різкими перпадами температури, недостатньою кількістю опадів, засушливими періодами з сильними вітрами в весняно-літній період.

 

3.1  Морфологічні описи рослин

В ході виконання роботи в виявлено на території Крилівського лісництва зустрічаються такі рослини-первоцвіти:

-анемона дібровна;

-гадюча цибулька китицева;

-калюжниця болотна;

-конвалія травнева;

-медунка темна;

-підсніжник звичайний;

-проліска дволисна;

-рябчик великий;

-ряст бульбистий;

-сон альпійський;

-шафран сітчастий.

 

 

12

це трав’яниста багаторічна лікарська рослина з родини жовтецевих. Вона має трохи опушені або голі, розгалужені або прості, чисельні стебла завдовжки 10 – 20 см. Нижні листки лускоподібні, бурого кольору, середні листки тричіперисторозсічені, сидячі, з вузьколінійннми частками. Квіти горицвіту весняного правильні, одиничні, діаметром від 4 до 6 см, розміщені на верхівках гілок і стебел. У квітів яскраво-жовті, яйцеподібні, видовжені пелюстки, їх кількість може бути від 12 до 20. Плоди цієї рослини сім’янки, вона цвіте з квітня по травень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

конва́лія звича́йна, або конва́лія травне́ва (Convallaria majalis) — багаторічна рослина родини Холодкових, представниця монотипного роду^[1] Конвалія. Рослина отруйна, використовується як декоративна, ефіроолійна та лікарська.

Трав'яниста багаторічна рослина. Квітконосне стебло голе, прямостояче, безлисте, оточене при основі трьома-шістьма бурими піхвами. Листки прикореневі, звичайно їх два, зрідка один або три, довгасто-овальні або еліптичні, великі. Основа листка клиноподібна, у зовнішнього листка вона переходить у довгу піхву, що обволікає стебло і черешок внутрішнього листка. Квітки зібрані на верхівці стебла в однобічну 6-10-квіткову китицю. Квітконіжки при основі з коротким плівчастим приквітком. Квітки правильні, з простою округло-дзвоникоподібною, білою, шестизубчастою оцвітиною. Тичинок шість, маточка одна, стовпчик один, зав'язь верхня. Плід — малонасінна червона ягода.

 

 

 

 

 

 

14

 

Медунка темна (Pulmonaria obscura) — трав'яниста рослина родини шорстколистих із дрібними запашними квітками рожевого, фіолетового або синього кольору.Багаторічна ранньовесняна рослина родини шорстколистих (Boraginaceae), 16-30 см заввишки з тонким, зігнутим кореневищем. Стебло прямостояче, при основі з великими коричневими лусками, шорстке і короткозалозисте, як і листки.  Наприкінці цвітіння, розвиваються великі прикореневі листки вкриті жорсткими щетинками, на довгих черешках. За формою ці листки широкояйцеподібні ( яйцевидно-ланцетні) 5-21 см завдовжки, загострені, при основі звужені в крилатий черешок, який у 1,5-2 рази довший за пластинку. Ці листки забарвлені в темний колір — важливе пристосування для максимального поглинання слабкого світла, що никає крізь крону дерев.^[1] Стеблові листки видовжені, при основі звужені або напівстеблообгортні. Середні і верхні листки сидячі.Квітки зібрані у верхівкове небагатоквіткове суцвіття — завійку. Квітки пониклі, на коротких квітконіжках, правильні. Оцвітина подвійна. Чашечка зрослолиста, дзвоникувата, при плодах здута, майже до середини п'ятилопатева, зелена або синювата. Віночок зрослопелюстковий (7-10 мм у діаметрі), рожевий, згодом пурпурово-фіолетовий або синій. Він лійкоподібної форми з дзвоникуватим відгином і п'ятьма пучками волосків у зіві. Тичинок п'ять, прирослих нитками до трубочки віночка. Маточка одна, зав'язь верхня, чотирилопатева, стовпчик один, приймочка головчаста.

Плоди — розпадний горішок. Горішки чорні, блискучі, пухнасті, округло-яйцеподібні з гострим кілем і верхівкою. Цвіте в квітні — травні. Рослина тіньолюбна.

 

15

Підсні́жник звичайний, підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis) — багаторічна цибулинна рослина. Назва роду походить від грецьких слів, які в перекладі означають «молочно-квітковий» (колір квітів цієї рослини нагадує молоко). Підсніжник звичайний зростає у листяних лісах і чагарниках в Карпатах та західних лісостепових районах.

Ранньою весною місцями в лісах утворює на ґрунті чудовий білий мереживний килим. Цвіте у березні — квітні (навіть у лютому, якщо тепла зима). Дуже цінна декоративна рослина. Цибулини отруйні.

Ця рослина родом із півдня Європи, де він росте в гірських лісах на вологому ґрунті. Коли бутон підсніжника розкривається, спочатку розходяться три зовнішні, довгі чисто-білі листочки, потім відкриваються три внутрішні, коротші. Усередині заховано шість тичинок і маточка.

 

 

 

 

16

Проліски дволисті^[1], також проліска дволиста^[2] (Scilla bifolia L.; місцева назва — пролісок) — ефемероїдна рослина родини холодкових (Asparagaceae).

Стебло безлисте, циліндричне, голе, квітконосне (6-20 см заввишки) з підземною цибулиною, величиною як горіх ліщини. Рослина має два, рідко три прикореневих листки, що своїми піхвами обхоплюють стебло до середини його довжини. Листки широколінійні, жолобчасті, звужені до основи і закінчуються ковпачкоподібною верхівкою. Квітка правильна, роздільнопелюсткова. Оцвітина проста, віночкоподібна, складається з шести простертих блакитних пелюсток. Квітки зібрані по 2-10 у рідкі китиці. Квітконіжки спрямовані вгору, звичайно вдвічі довші за квітку. Тичинок шість, маточка одна, стовпчик нитчастий, приймочка маленька, зав'язь верхня. Плід — чорна, тупотригранна коробочка

 

 

 

 

 

 

17

Ря́бчик (Fritillaria)^{[2 1][2 2]} — рід багаторічних рослин родини Лілійних, що налічує близько 150 видів. Усі вони поширені у Північній півкулі. Багато його представників належать до декоративних, лікарських і харчових рослин. Деякі види отруйні.

Рябчики — трав'янисті рослини з досить коротким вегетаційним періодом. Зазвичай відмирання надземної частини відбувається у них в середині літа, тобто задовго до настання приморозків. Такі рослини називають ефемероїдами.

Усі види мають цибулини, які щороку замінюються на нові. Зазвичай вони складені з низових лусок та не мають покривних оболонок. У представників підроду Liliorhiza цибулини складаються з численних, дрібних, слабко з'єднаних між собою лусок, які легко відокремлюються і утворюють нові рослини. Дочірні цибулини у таких видів утворюються на кінцях товстих столонів, втягуючих коренів вони не мають. Втім більшість представників роду мають цибулини, що складаються з 2-3 соковитих, незрослих або напівзрослих лусок. Наприклад, представники підродів Petilium і Theresia мають тунікатні цибулини, що складаються з 1-4 м'ясистих лусок, які зрослися повністю або наполовину. Такі види мають втягуючи корені, здатні заглибити цибулину в ґрунт на 25 см. Дочірні цибулинки у них утворюються всередині материнської: вони розташовуються біля основи старих лусок.

 

 

 

 

 

18

Ряст щільна (лат. Corýdalis sólida) - багаторічна трав'яниста рослина, вид роду ряст (Corydalis) підродини димянкових (Fumariaceae), сімейства Макові (Papaveraceae)

Багаторічна рослина.

Бульба 8-15 мм діаметром, світло-коричневого кольору.

Стебло 8-20 см заввишки, просте або з однієї гілочкою в пазусі лускоподібний листа; останній розташований невисоко над бульбою, великий, довгастий. У пазухах нижніх лускоподібний листя - брунька поновлення. В її основі камбій, який сформує бульба майбутнього року (інше відімре). Іноді у дорослих потужних примірників так працюють 2 нирки, що може призводити до формування невеликих клонів.

Листя зазвичай 2; ніжні, сизі; черешки не довгі; пластинка широка, двічі, майже тричі трійчастого; сегменти на довгих черешках, майже дощенту або до ¼-½ надрізані на лінійно-довгасті, злегка клиновидні, тупі, рідше оберненояйцеподібні часточки; іноді частки цільні або на верхівці з 2-4 тупими зубцями.

 

 

19

Це багаторічна трав’яниста рослина з сімейства жовтців. Квітне в квітні, травні (до появи листя). Стебло прямостояче, густомягковолосистий висотою 25-50 див. Прикореневе листя два, трехперисто-розітнуті з лінійними долями. Квітки темно-фіолетові і темно-коричневі на довгій квітконіжці, такі, що поникнули.

В Слов’янському районі (у рідкісному сосновому лісі з. Богородічноє) зустрічається простріл розкритий (P. patens Mill.) з красивими фіолетовими квітами, що не поникнули, і жовтими тичинками. Вся рослина, включаючи оцвітину, покрита густими сріблястими волосками.

 

Свіжа трава отруйна. Від докладення на декілька хвилин свіжого подрібненого листя на шкіру виникає великий опік з появою водянистих або кривавих міхурів. При висушуванні листя ці властивості набагато втрачаються.

 

Зустрічається простріл у великій кількості на відкритих піщаних і кам’янистих горбах, сухих схилах, іноді в соснових борах в багатьох районах Донецької області Амвросиевськом, Александровськом (з. Золотий Колодязь, х. Васильевка), Слов’янськом, Володарськом і інших районах.

 

 

В свіжій рослині містяться сильнодіюча речовина протоанемонін (анемонол), анемонін, ефірне масло, фітонциди, алкалоїди, сапоніни, вітаміни, Органічні кислоти, дубильні і смолянисті речовини.

 

У складі сухої трави прострілу чорніючий виявлено більше 20 різноманітних макро і мікроелементів (алюміній, залізо, фосфор і т. д.). протоанемонінаї анемоніна не виявлене.

 

Останнім часом встановлене, що екстракт з листя володіє властивістю вбивати мікроби і грибки, може застосовуватися для лікування ран і грибкових захворювань шкіри.

 

20

Тюльпа́н дібро́вний (Tulipa quercetorum)^[1] — рідкісна багаторічна рослина родини Лілійних, відноситься до складного видового комплексу Tulipa biebersteiniana s.l. Ендемік Східної Європи, занесений до Червоної книги України.

Трав'яниста рослина 25-50 см заввишки, ефемероїд. Цибулини зі світло-бурими зовнішніми оболонками, з пучками щетинок навколо денця. Листків 2-3 стеблових та один прикореневий. Вони лінійні, з тупуватою верхівкою, направлені косо вгору, 8-23 см завдовжки, 0,3-2,2 см завширшки.

Квітки поодинокі, 25-35 мм завдовжки, яскраво-жовті, рідко рожевуваті або білі. Зовнішні листочки оцвітини за шириною у 1,5-2 рази вужчі за широкояйцеподібні внутрішні. Тичинки біля основи опушені.

Плід — коробочка до 25 мм завдовжки, видовжена у верхній частині у тупий «дзьобик».

Число хромосом 2n = 24.

 

 

 

 

 

 

 

21

Гадюча цибулька гроноподібна (Muscari botryoides) — вид квіткових родини Холодкові (Asparagaceae).

Геофіт. Ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина заввишки 12–30 см. Цибулина до 15–20 мм в діаметрі. Листків 2–4, прикореневі, до 30 (15– 20) см завдовжки та 5–13 мм завширшки, пласкі, на кінцях зрослі в ковпачок. Суцвіття з 20–30 квіток, китицеподібне. Плідні квітки на коротких (3–5 мм) квітконіжках, пониклі, забарвлення — від білувато-блакитного до темно-синього. Неплідні — майже сидячі, дрібніші та світліші. Плід  — тригнізда коробочка. Насінини округлі, темнокоричневі. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у травні. Розмножуються насінням та вегетативно (дочірніми цибулинами).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22

Шафра́н сітча́стий (Crocus reticulatus)^[1] — багаторічна рослина родини Півникових. Вид занесений до Червоної книги України в статусі «Неоцінений». Маловідома декоративна культура.

Обидві видові назви, українська та латинська, вказують на характерну ознаку цього виду, а саме: добре помітну сіточку волокон, що вкриває нижню частину бульбоцибулини.

Трав'яниста рослина заввишки 5-30 см. Весняний ефемероїд, геофіт. Бульбоцибулина завширшки до 1,5 см, з коричневими грубосітчасто-волокнистими, нерідко розірваними оболонками; щороку змінюється. Стебло відсутнє. Листків 3-4 штуки, вони вузькі, шилоподібні (завширшки лише 0,5-1 мм), зелені з білою смужкою, з'являються одночасно з квітками і після цвітіння сильно видовжуються.

Покривало складається з 2-3 плівчастих лусок. Квітки поодинокі, запашні, блідо-фіалкові з 3 ніжно-бузковими або фіолетовими смужками на зовнішніх пелюстках. Зрідка трапляються рослини з білими квітками. Оцвітина тричленна, зрослопелюсткова, актиноморфна. Віночок з довгою трубкою та шестилопатевим відгином, у зіві голий. Тичинок 3, вони жовті, з померанчевими пиляками, які за довжиною дорівнюють тичинковим ниткам. Приймочка жовтогаряча, трилопатева, довша за тичинки. Плід — довгаста коробочка, що лежить на поверхні землі. Насінини коричневі, завширшки 2 мм.

Число хромосом 2n = 12.

 

 

23

3.2.  Динаміка розмноження рослин-первоцвітів Крилівського лісництва (додаток 1) характеру поширення та чисельності виявлених первоцвітів, свідчать про те, що рослини калюжниця болотна, ряст бульбистий є видами з численними популяціями, що заселяють добре освітлені, з достатньою вологістю ділянки лісу, зі значною кількістю особин на 1 м2. Помітно зменшились протягом останніх 3-х років спостережень популяції проліски дволистої, хоча ареал поширення не змінився, він охоплює всі ділянки змішаного лісу Крилівського лісництва. Мають тенденцію до зменшення чисельності популяції конвалії травневої, ареал поширення залишився незмінним. Такі ж первоцвіти як анемона дібровна, медунка темна, рябчик великий, сон чорніючий, гадюча цибулька китицева помітно звужують ареал поширення та чисельність особин у популяції (табл. 1 додаток 1). Значно зменшилась чисельність і густота популяцій шафрана сітчастого. Можливими причинами зменшення чисельності і густоти деяких первоцвітів є надмірне знищення їх людиною для букетів, зміна окремих біогенозів (вирубування лісу), а також випалювання сухої трави на окремих ділянках (шафран сітчастий)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

3.3. Пам’ятка
      «Збережемо первоцвіти»

      Ми не над природою. Ми – люди, невід’ємна її частина. І тіло наше таке ж вразливе як у джмеля, їжачка чи конвалії.
Шкодячи природі – ми шкодимо собі.

 

 

 

 

. відвідуючи ліс навесні – не збирайте букети

первоцвітів - вони швидко втрачають свою приваблвість.

. відпочиваючи в лісових масивах вибирайте місце

 для відпочинку, де ранньоквітучі рослини не ростуть.

. не розпалюйте в лісі багаття,

так ви знищуєте цибульки рослин – первоцвітів.

. найкращим «трофеєм» після відвідин весняного лісу

будуть ваші приємні враження від спілкування з природою

та фото квітучих рослин – первоцвітів.

 

25

Висновок

     Вивчення рослини-первоцвіти  Світловодщини які мають ареали поширення та заповідних територіях (ботанічний заказник загальнодержавного значення «Цюпина балка»,  ландшафтний заказник «Острів лисячий», заповідне урочище «Барвінкова і тюльпанова гора»,  ландшафтний заказник «Кінські острови», комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Кінські острови» ), знаходяться під охороною держави, чисельність їх залишається стабільною.                                          

     Чисельність рослин- первоцвітів Крилівського лісництва анемони дібровної гадючої цибульки китицевої, конвалії травневої, медунка темної підсніжника звичайного, проліски дволистого,  рябчика великого, сон чорніючий зменшується. Ця тенденція може привести до знищення рослин на даній  території. Головною причиною Цього є діяльність людей – бездумне, неконтрольоване збирання рослин- первоцвітів, діяльність людини, результатом якої є зміна біогеоценозів.

     Пропонується

1.     Створення регіоального списку рослин – первоцвітів, чисельність яких з року в рік зменшується в лісах Світловодщини  із забороною їх збирання, розгортання належної інформаційної компанії, можуть запобігти зникненню цих рослин для майбутніх поколінь.

2.     Збереженню і поширенню природної простової, популяційної та ценотичної різноманітності рослин – первоцвітів на території Світловодського району, зокрема в лісах Крилівського лісництва сприяло б збереження  умов місць зростання їх і природних рослинних угруповань, здійснення заходів щодо впливу господарської діяльності на рослинний світ, охорона об’єктів рослинного світу (лісові біогеоценози) від пожеж.

На жаль, багато хто з нас, буваючи на природі, не зупиняється перед красивою квіткою, щоб помилуватися нею, а, як правило, прагне зірвати її до букету. Звичайно, природа безмежно різноманітна, прекрасна і щедра, але не можна допускати, щоб її щедрість оберталася для неї ж руйнуванням.